За наявними орієнтовними даними число українців, які постійно чи тимчасово мешкають на території Туреччини складає 35-37 тисяч осіб.
Станом на березень 2023 року кількість українців, які залишилися на тимчасове проживання в Турецькій Республіці складає близько 50 тис.осіб.
Географічний розподіл українців за регіонами виглядає так: Стамбул – близько 15000, Анталія – близько 15000, Бурса – понад 1100, Анкара – близько 5000. Разом з цим, з огляду на велику кількість вимушених тимчасових переселенців з України, дані можуть тимчасово різнитися.
Серед країн, чиї громадяни отримали посвідку на проживання за сімейними підставами, Україна належить до п’ятірки лідерів. Випереджають Україну Азербайджан, Росія та Сирія.
Українці також увійшли до першої п’ятірки за кількістю отриманих дозволів на роботу у Туреччині.
Варто зазначити, що у провінції Ерзінджан, на сході Туреччини, проживає понад тисячу громадян України, які є етнічними турками-месхетинцями. Вони були переселені турецькою владою у 2015-2016 рр. із зони бойових дій на сході України. Згаданій категорії осіб, відповідно до окремого рішення Уряду Туреччини, надається громадянство цієї країни у спрощеному порядку. Хоча їхня рідна мова — турецька, вони добре володіють українською, більшість з них залишається українськими громадянами та має тісні зв’язки з Україною.
Особливістю роботи із закордонними українцями в Туреччині є наявність потужної кримськотатарської діаспори (від 1,5 до 3 млн.), що має розгалужену мережу громадських об’єднань, переважна більшість з яких займає послідовну позицію на підтримку України та тісно співпрацює з українськими спілками.
«Ядро» українських громад Туреччини складають українські жінки (молодого та середнього віку), які одружені з громадянами Туреччини. Лише частина з них є соціально активними. Інші ж, в силу сімейних, матеріальних чи інших обставин, не беруть участі у громадському житті місцевих українців. Серед них є, на жаль, й такі, які досі відчувають себе частиною «русского мира», проте, після початку повномасштабної війни Росії проти України, частка такої категорії осіб почала зменшуватися. Багато хто з них, крім українського, також має і турецьке громадянство.
Активне «ядро» української громади налічує в Стамбулі – понад 50 осіб, в Анталії – понад 40 осіб, в Анкарі – близько 20. Значну частку української діаспори становлять викладачі, підприємці, перекладачі тощо.
Також, наші співвітчизники не стояли осторонь і у питаннях практичної допомоги Україні та її народу. Так через можливості українських громад по всій Туреччині було організовано та налагоджено збір гуманітарної, медичної, фінансової та продовольчої допомоги на потреби України, а також надається активне сприяння у тимчасовому розселенні і забезпеченні необхідної допомоги вимушеним тимчасовим переселенцям з України.
Станом на 2023 рік в ТР діють 22 українська спілка – у Самсуні «Чорноморська асоціація українців» та «Спілка української діаспори Самсуну», у Бурсі «Товариство українців в Бурсі», у Ізмірі «Об’єднання українців Ізміра», в Анталії «Спілка українців Анталії», «Середземноморське об’єднання українців м.Анталія», «Українська родина», у Стамбулі «Українське товариство взаємодопомоги», «Українське культурне товариство», в Анкарі «Українська спілка», у Мармарисі «Спілка української культури і солідарності» та «Спілка українців Мармарису», в Адані «Культурно-освітнє товариство солідарності, співпраці та дружби Адани та України», у Коньї «Спілка культури та взаємодопомоги українців м.Конія», в Аланії «Асоціація солідарності «Українська Аланія» та «Аланійська українська асоціація допомоги і солідарності», у Кушадаси «Українська культурна спілка», у Мерсіні «Мерсінська культурно-туристична та освітня асоціація», в Ізмірі «Українська спілка солідарності в Ізмірі», у Бодрумі «Українці Егейського регіону» та «Українці в Бодрумі», у м.Коджаелі «Спілка українців Коджаелі».
При Українському культурному товаристві у м.Стамбулі функціонує Міжнародний ліцей ім. Т.Шевченка, де навчаються українці та представники інших національностей. Навчальний процес у ліцеї здійснюється у рамках співробітництва з Міжнародною українською школою при Міністерстві освіти та науки України і за державною програмою українських загальноосвітніх шкіл.
Відповідно до Конституції ТР єдиною державною мовою, обов’язковою для вивчення для усіх громадян країни, є турецька. Вивчення мов нацменшин відбувається, в першу чергу, в рамках діяльності культурно-освітніх громадських організацій, які забезпечують також культурно-освітні та інформаційні права нацменшин (бібліотеки, електронні ЗМІ, школи, гуртки, художні колективи).
Зокрема, станом на сьогодні при українських спілках діють суботні школи та українські класи у мм.Анкарі, Стамбулі, Самсуні, Аланьї, Антальї, Бурсі, Ізмірі, Коньї, Мерсіні. Заснована нова суботня школа у м.Конья, сформовані українські класи в Анкарі.
На кафедрі слов’янських мов Стамбульського університету з 2018 року функціонує спеціальність «українська мова та література».
Громадськими осередками українців Туреччини, разом з представниками кримськотатарської діаспори та за сприяння Посольства проводяться різноманітні заходи культурного та громадсько-політичного спрямування, організовуються інформаційні кампанії, публічні акції, виставки, які демонструють військові злочини РФ проти України.
За підтримки Посольства активно функціонують інтернет-сайти для української громади та інформаційний портал «Ukr-Ayna».
Здійснюються кроки у напрямку інтеграції українських громад Туреччини до світової мережі українських громад, а також налагодження взаємодії між світовими рухами українців та кримських татар.