Україна є одним із гарантів продовольчої безпеки в світі завдяки традиційно потужному продовольчому експорту. Війна Росії проти Україну є головною причиною глобальної продовольчої кризи, яка може принести серйозні політичні та економічні наслідки.  Сільськогосподарський та продовольчий сектор України становить майже 10% ВВП. У 2021 році український експорт продовольчої продукції склав майже 28 мільярдів доларів, зокрема 7 мільярдів євро (7,4 мільярда доларів) до ЄС. 

За обсягами експорту наша країна входила до п’ятірки найбільших експортерів зернових у світі, ми експортували ¾ від того, що виробляли, оскільки внутрішнє споживання зернових становило всього 20–25%. Україна постачала 10% світового експорту пшениці, понад 14% кукурудзи і понад 47% соняшникової олії.

Понад 400 млн людей у світі залежать від поставок продовольства з України. Війна в Україні становить загрозу глобальній продовольчій безпеці, яка сьогодні особливо гостра в деяких країнах регіону MENA (Єгипет, Ємен, Ліван, Ізраїль, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Ірак, Саудівська Аравія) та азіатських країнах (Індонезія, Бангладеш, Пакистан), які є основними покупцями пшениці та кукурудзи на світових ринках.

Агресія Росії  внесла зміни до світових поставок продовольства, і продукція, яку Україна не зможе поставити на світовий ринок, викликає ланцюгову реакцію: розвинені країни збільшують запаси, багато країн-експортерів продовольства, на тлі невизначеності, обмежують торгівлю.  Війна вплинула на 25% світової торгівлі зерновими та спричинила зростання світових цін, інфляцію продовольства та зменшення доступу до продовольства в країнах, які імпортують аграрну продукцію з України.

Через війну Україна цього року втратила близько 20% посіяної площі (окуповані території або зони бойових дій).

Щодо прогнозу врожаю та експорту зернових, то:

• врожай пшениці в Україні в 2022 році може скласти 20,8 млн. тонн, що суттєво нижче від минулого року 33 млн. тонн, проте цей показник майже втричі більше, аніж Україна споживає пшениці на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають майже 10 млн. тонн. Експорт пшениці в 2022/2023 МР за таких умов може скласти близько 10 млн. тонн.
• врожай кукурудзи може скласти 27,3 млн тонн (в минулому році 37,6 млн. тонн), при цьому експорт може скласти близько 10 млн. тонн.
• врожай ячменю в 2022 році може скласти 6,6 млн. тонн (у 2021 – 9,4 млн. тонн), то ж експорт у 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 2 млн тонн.
• врожай соняшнику очікується на рівні 9 млн. тонн (в 2021 – 16,9 млн. тонн). Загалом експорт зернових та олійних в 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 35 млн. тонн за умов, що Україна зможе збільшити пропускну здатність наявних логістичних напрямків, зокрема річкових та залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС.

Мета України - продовжувати експорт продовольства відповідно до своїх міжнародних зобов'язань. До війни Україна щомісяця експортувала 5-6 млн. тонн сільськогосподарської продукції; 90% з цього обсягу експортувалось з морських портів у Чорному морі та Азовському морі. Однак, повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, домінування російського флоту в Чорному морі, мінування підступів до портів зумовили блокування експорту зерна через існуючі морські шляхи. Так, з лютого не працюють порти Одеси та Одеської області (порт «Південний»), Чорноморська, Білгород-Дністровського, Миколаєва (порт «Ольвія»). Порти Херсона, Маріуполя, Бердянська та Скадовська захоплені окупантами.

Як вже зазначав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, нинішня продовольча криза в світі – приклад того, як в Москві використовують глобальну проблему, аби просувати свої агресивні політичні інтереси. Фактично Росія свідомо запустила гру на виживання в країнах з найвразливіших регіонів світу, щоб на високих ставках виторговувати геополітичні переваги.

За даними Всесвітньої продовольчої програми ООН, на початку 2022 року від гострого голоду на планеті потерпало 276 мільйонів людей. Якщо війна в Україні триватиме, це число може збільшитися ще на 47 мільйонів.